Як виховати талановиту дитину.

Гордість за свого талановитого дитини - це нормальне явище, адже багато в чому розкритися здібностям дітей допомагаю батьки. І якщо навіть з першого погляду будь-які особливі здібності не видно, найчастіше уважний батько зможе з виявити.
Інструкція
1
Придивляйтеся до того, що дитині цікаво найбільше. Заохочуйте його захоплення. навіть якщо вони здаються вам недостатньо серйозними. Запишіть його в гурток чи клуб з тієї тематики, яка його цікавить.
2
Підбирайте дитині розвиваючі ігри та розваги згідно з його віком і рівнем розвитку. Не прагніть до надмірно раннього розвитку, так як воно може принести шкоду в інших областях. Наприклад, не слід навантажувати дошкільника великою кількістю занять з іноземної мови, адже він ще ще не до кінця засвоїв рідний. Корисніше в даній ситуації буде краще освоєння російської мови за рахунок читання, наприклад, вголос, і спілкування з батьками. За рахунок цього у дитини буде розвиватися і збагачуватися мова, що згодом позитивно позначиться на його успішності в школі.
3
Подавайте дитині позитивний приклад. Якщо він буде часто бачити в руках батьків книги, це підвищить його інтерес до читання. Навпаки, відсутність домашньої бібліотеки і постійний перегляд розважальних телевізійних передач дорослими не сприятиме прагненню дитини до знань.
4
Для визначення художніх талантів дитини займіться розвитком його естетичного смаку. Корисно відвідувати з ним виставки, театральні постановки. Для початку краще всього вибирати візити на короткі і зрозумілі заходи. наприклад, прилучення до класичного театрального мистецтва слід почати з одноактного балету, а не з опери «Борис Годунов».
5
Заохочуйте прагнення своєї дитини розвиватися в якій-небудь сфері, не зловживайте критикою. Цілком можливо, що пр початку занять музикою чи танцями результати будуть залишати бажати кращого. Проте краще зайвий раз похвалити дитину хоча б за старання. Пам'ятайте, що до нього будуть об'єктивні всі навколишні - товариші по навчанню, педагоги, сторонні глядачі. Тому батько може дозволити собі суб'єктивність у сприйнятті успіхів дитини для його підтримки.