Як вести облік витрат у виробництві.

Облік витрат у виробництві потрібен не тільки для визначення собівартості продукції і для оподаткування. Аналіз витрат дозволяє планувати запаси сировини і матеріалів, а також дає можливість оцінити ефективність процесу виготовлення продукції.
Інструкція
1
Основні вимоги до обліку витрат у виробництві: повнота і достовірність, обгрунтованість віднесення витрат до даного звітного періоду і стабільність застосовуваної методології.
2
До елементів витрат відносяться витрати на матеріали та сировина, енерговитрати. Інші групи елементів витрат: заробітна плата і відрахування на соціальні потреби від фонду оплати праці, амортизація та інші витрати. Статті витрат організація встановлює самостійно відповідно до нормативними актами та правилами бухгалтерського обліку.
3
Для обліку витрат використовуються рахунки 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво» і 26 «Загальногосподарські витрати». Для обліку бракованої продукції використовується рахунок 28 «Брак у виробництві».
4
Рахунок 20 «Основне виробництво» - активний. За дебетом рахунка відображаються витрати за статтями, за кредитом - вихід продукції. Дебетове сальдо рахунку 20 означає наявність незавершеного виробництва. До рахунку відкриваються необхідні субрахунки.
5
Рахунок 23 «Допоміжне виробництво» - активний, калькуляційний. Протягом місяця заповнюється записами за дебетом на підставі первинних документів з кредиту розрахункових і матеріальних рахунків. В кінці місяця витрати допоміжного виробництва розподіляються між споживачами послуг.
6
Рахунок 26 «Загальногосподарські витрати» - активний. Сальдо не має, оскільки враховані на рахунку 26 витрати розподіляються в кінці кожного звітного періоду відповідно до галузевими інструкціями.
7
Рахунок 28 «Брак у виробництві» - активний, синтетичний. За дебетом рахунка відображають собівартість бракованої продукції (невиправний брак) або витрати на виправлення браку. За кредитом рахунку проходять суми, що зменшують шлюб: утримання з винних працівників або постачальників бракованого сировини. Сальдо рахунку - це сума втрат. Рахунок закривають перенесенням сальдо на собівартість продукції.