Як влаштована найбільша космічна карта світу.

У серпні 2012 року на сайті проекту Sloan Digital Sky Survey з'явилося повідомлення про публікації чергового блоку даних, що представляють собою третину карти зоряного неба, яка буде створена за результатами шестирічного проекту. Обсяг інформації, отриманий з часу створення попередньої версії, дозволив розширити і уточнити найбільшу в світі космічну тривимірну карту.
Проект Sloan Digital Sky Survey, або «Слоуновскій цифровий огляд неба», метою якого було створення деталізованої карти всесвіту, стартував у 1998 році. У 2001 був опублікований перший звіт, що містив інформацію про чотирнадцять мільйонів космічних об'єктах. В оприлюдненому в 2012 році дев'ятому звіті, відомому як Data Release 9, або DR9, йдеться про більш ніж девятістах мільйонах каталогізованих об'єктах, серед яких зірки, квазари і галактики. Дані для проекту надходять з телескопа-рефлектора, що знаходиться в американській обсерваторії Апачі-Пойнт. Телескоп обладнаний дзеркалом, діаметр якого становить 2,5 метра і камерою з тридцятьма ПЗС-матрицями здатністю 2048? 2048 пікселів. Графічна інформація, на основі якої створюється карта зоряного неба, являє собою довгі вузькі смуги шириною в 2,5 і довжиною в 120о, кожна з яких фотографується в два проходи. Отримані зображення аналізуються, серед них виділяються окремі об'єкти, які стають метою подальшого спектроскопічного аналізу. Дослідження частоти випромінювання зафіксованих об'єктів дає можливість обчислити їх ступінь віддаленості від спостерігача. Інформація, на основі якої будується тривимірна карта зоряного неба, доступна на інтернет-ресурсі SkyServer, який є основним сайтом проекту. Дані включають в себе графічні файли формату jpg та інформацію, збережену у вигляді використовуються в астрономічних дослідженнях файлів fits. Цей формат дозволяє включити в файл метадані з прив'язкою до системи координат або результатами спектрографічні аналізу. Дані про спектрах випромінювання зафіксованих об'єктів також доступні у двох видах: як графічні файли png і метадані формату fits. Використовуючи інструменти інтерфейсу SkyServer, можна переглянути галерею знімків, відшукати зображення космічного об'єкта з відомими координатами або назвою, віддалити або наблизити картинку, змістити зображення в сторону півночі, півдня, заходу або сходу. Інтернет-ресурс також дозволяє вивести додаткову інформацію про знайдений об'єкті і зберегти результати пошуку. SkyServer розрахований на користувачів з різним рівнем підготовки, а тому працювати з його базою даних можна не тільки за допомогою візуального інтерфейсу, але і за допомогою SQL-запитів, командного рядка та програмного забезпечення, доступного на сайті проекту.