Як живуть єгиптяни.

Єгипет - це дві держави в одному. Одне - розвинений туристичний центр, прекрасно облаштований і процвітаючий. Інше - найбідніша північноафриканська країна, в якій панує розруха. Цікаво дізнатися, як живуть корінні єгиптяни, які не мають відношення до туристичного бізнесу.
Інструкція
1
Візьмемо для прикладу невеликий єгипетський місто Сафагу, який розташований на узбережжі, але не має прямого відношення до туризму. Тут немає певного центру міста - він припадає на перетин двох центральних вулиць. У Сафаге немає тротуарів, пішоходи ходять прямо по проїжджій частині. Власне кажучи, тут і строгих правил дорожнього руху немає.
2
В Сафаге мотоциклів більше, ніж машин. Автомобілі тут можна зустріти, але, в основному, дуже старі. Тут можна побачити, наприклад, російські жигулі і москвичі, обтягнуті для краси зсередини шкурами з тигровим забарвленням і з Кораном під лобовим склом.
3
Арабські сім'ї численні, на вулицях міста безліч дітей. Єгипетські діти товариські, раді сфотографуватися з іноземцями, втім, як і корінні дорослі жителі. Будь-яка дитина тут не упустить можливості попросити у дорослого грошей.
4
Майже кожен будинок в Сафаге недобудований, тому що податок на нього набагато нижче, ніж податок на добудовані приміщення. Стіни будинків, господарі яких здійснили паломництво до Мекки, розмальовані, розписані в'яззю, на них зображені засоби пересування мусульманина до святих місць.
5
Пляж Сафаги сильно відрізняється від пляжів курортної зони Єгипту. Він дуже брудний. До речі, єгиптяни не купаються при температурі 25 градусів, так як такі дні вважаються холодними.
6
Сімейне життя єгиптян будується на багатовікових мусульманських традиціях. Чоловік є главою сім'ї і господарем будинку. Він повністю вільний у своїх діях і бажаннях. Жінка займається домом і вихованням дітей. Для жінки не важливо освіту, а якщо вона працює, це вважається ганьбою для сім'ї. Жінка не повинна виходити на вулицю без хіджабу (хустки). Чоловіки-єгиптяни можуть мати до чотирьох дружин, якщо в змозі їх забезпечити.
7
До туристів єгиптяни ставляться зі зневагою, як до «дійним коровам». Але незважаючи на це, вони є добродушними і життєрадісними людьми.
Москва - столиця Росії, сьогодні являє собою великий людський мурашник, найбільше місто країни. Це дійсно центр історичний, культурний і політичний, що володіє всією необхідною інфраструктурою, осередок фінансових і транспортних потоків. Але такий Москва була не завжди.
Інструкція
1
Заснований в XII столітті суздальським князем Юрієм Долгоруким містечко Москва довгий час залишався заштатній провінцією, що віддається на відкуп дрібним питомою князям, і тільки до кінця XV століття він стає центром Московського князівства, навколо якого об'єднали свої землі ті, хто вже не хотів підкорятися київським князям. Завдяки своєму зручному місцю розташування на перехресті торгових шляхів, Москва і була обрана столицею, а її великі князі стали іменуватися государями. Сонна боярська і купецька Москва залишалася столицею до початку XVIII століття, коли Петро I залишив її і разом з двором переїхав у щойно заснований Санкт-Петербург. Знову москвичі стали столичними жителями тільки в 1918 році, коли столицю вирішено було перенести подалі від західних кордонів, для безпеки уряду і держави.
2
На тлі світського Петербурга Москва довгий час залишалася великим селом, де на кожній вуличці, забудованій купецькими і помещічьмі особнячками, що потопають у зелені, була своя церква чи монастир. Така історія міста визначила та історичний уклад його корінних мешканців неспішний, богобоязливий, гостинна. Втім, нащадків тих москвичів в сьогоднішній Москві майже не залишилося - їх усіх розметав вітер Жовтневого перевороту і наступної за ним Громадянської війни.
3
Сьогоднішні «корінні» москвичі - це нащадки тих, хто почав заселяти столицю в 20-х роках минулого століття. Москва ставала промисловим центром, їй потрібні були робочі руки, тому сюди приходило багато народу з навколишніх сіл, та й з усієї країни, сюди тягнулася творча інтелігенція, тут відкривалися нові і старі навчальні заклади, наукові центри й інститути. У 30-х роках сформувався той міської шар, який став називати себе «москвичами», але при цьому відчуваючи особливу відповідальність. Це були дивовижні люди, які, поряд з усією країною або навіть на півкроку попереду, зуміли відкинути фашистів і захистити не тільки столицю, а й всю країну.
4
Ще до середини 90-х років минулого століття Москва мала то неповторну чарівність і тільки їй властивий уклад і ритм життя, які робили її хоч і великим, але затишним містом, населеним простими і доброзичливими людьми. Але і їх, правда, вже почали тіснити «лимитчики» - приїжджали в місто на новобудови і заводи, робочих рук не вистачало. Сьогодні, коли столичним жителем може стати будь-яка людина, який приїхав звідки завгодно, справжніх москвичів залишилося зовсім небагато.