Як подолати сором'язливість у дітей.

Сором'язливість (боязкість або сором'язливість) - це стан дитячої психіки, що характеризується скутістю, нерішучістю, напруженістю і невпевненістю в собі. Подібні стани найчастіше спостерігаються у дітей у віці 4-6 років як короткочасне явище.
Інструкція
1
Основними причинами прояви подібних станів можуть послужити невпевненість малюка в собі. Саме через подібне відчуття малюк почуває себе невпевнено в присутність сторонніх людей, часом навіть відчуваючи напади паніки. Також причиною сором'язливості у дітей може бути недолік або взагалі відсутність навичок людських взаємин. В цьому випадку малюки намагаються приховати свій страх і дискомфорт за розв'язним, надмірно активним і наполегливим поведінкою.
2
Основним способом, як боротьби, так і профілактики боязкості і сором'язливості у дітей є формування у дитини впевненості в собі. Створення сприятливої атмосфери в будинку, відчуття турботи і тепла також допоможуть малюку не так боятися зовнішнього світу.
3
Кращим способом для зміцнення почуття впевненості в собі і своїх силах - це виконання важких завдань. Важких, але здійсненних. Допоможіть своєму чаду пройти всі випробування і дійти до кінця. Не сваріть його за скоєні помилки, навпаки, вселити йому думку про те, що все зробити правильно неможливо і що всі помиляються.
4
Ніколи не сваріть його за особистісні якості, а тим більше не обговорюйте при дитині з оточуючими його проступки і помилки, які не висміюйте його слабкі сторони. Навпаки, знайдіть в малюку сильну строну і допомагайте йому розвинути її, щоб вона отримала схвальну оцінку з зовнішнього боку.
5
Адекватна самооцінка і почуття власної значущості також ніколи не дозволять дитині стати боязким. Занижена самооцінка, почуття власної меншовартості і сором'язливість тісно пов'язані між собою і взаємно доповнюють один одного. Діти з низькою самооцінкою більш всього схильні критиці і дуже довго її переживають всередині себе, а дитині повинно бути комфортно наодинці з самим собою.
6
Розвиток активної життєвої позиції у дітей убезпечить їх усіх проявів боязкості і соромливості. Бездіяльність породжує сором'язливість. Потрібно намагатися змінити модель поведінки у дитини, а не його особистість і характер. Постарайтеся відгородити його від різних тривог і стресів: одяг і зачіска малюка не повинні бути приводом для глузувань. Однак намагайтеся уникнути соціальної ізоляції: нехай дитина має доступ до інформації, щоб він міг підтримати будь-яку розмову.
Корисна порада
Маючи справу з сором'язливим дитиною варто уникати слів типу "тупий/дурний", "потворний/страшний/страшненький", "криворукий/невмілий" і т.д.