Як визначити собівартість товару.

У собівартість товару включається сума всіх витрат, що йдуть на його виробництво і реалізацію: сировина, паливо, матеріали, обладнання, зарплата працівників, транспортні витрати і т.д. Собівартість товару підраховують для визначення ціни на товар і підрахунку рентабельності підприємства.
Вам знадобиться
  • - витрати на виготовлення одиниці товару;
  • - ціна реалізованого товару;
  • - обсяг продукції.
Інструкція
1
Щоб визначити собівартість товару потрібно підрахувати всі витрати, витрачені на створення одиниці продукції. При цьому всі витрати прийнято групувати за статтями витрат, які умовно поділяються на прямі і непрямі. До прямих відносяться витрати на сировину і основні засоби, заробітну плату, паливо. До непрямих - витрати по утриманню та експлуатації обладнання. Виділяють кілька методик підрахунку собівартості товару.
2
Класичний розрахунок собівартості передбачає визначення витрат, які змінюються пропорційно обсягам виробництва. Представниками тут є сировина, матеріали, комплектуючі, технологічна енергія, відрядна заробітна плата. Усі ці витрати підсумовуються і діляться на конкретні види продукції.
3
Другий варіант підрахунку собівартості товару виражається через визначення змінних витрат на виготовлення кожної одиниці за нормами витрат. Після цього абсолютна величина витрат ділиться на обсяг даного виду продукції.
4
Підрахувати собівартість товару можна за допомогою маржинального аналізу. Тут використовується співвідношення цін на реалізовану продукцію і змінні витрати на її виготовлення. Виражається це формулою: "ціна реалізації за одиницю-змінні витрати на одиницю/ціна реалізації за одиницю".
5
Собівартість проданих товарів списується з бухгалтерського обліку трьома способами: за собівартістю кожної одиниці, по середній собівартості або за собівартістю перших товарів і часу придбання. Сьогодні найбільш поширений метод списання реалізованих товарів - за собівартістю кожної одиниці. У роздрібній торгівлі товари обліковуються за продажними цінами з використанням балансового рахунку 42 «Торгова націнка».
6
В економічній науці виділяють повну собівартість (співвідношення повних витрат до обсягу виробництва) і граничну собівартість (собівартість кожної наступної виготовленої одиниці продукції).
Собівартість товару - це один з основних показників надійності та стабільності підприємства незалежно від роду його діяльності, що дозволяє виявити всі його сильні і слабкі сторони. Рівень собівартості безпосередньо залежить від обсягу партії товару, його якості, витраченого кількості часу і багатьох інших економічних чинників. Собівартість будь-якої продукції ділиться на два основних типи: загальна собівартість та індивідуальна собівартість.
Інструкція
1
Щоб визначити собівартість усієї випущеної продукції, необхідно підрахувати загальну кількість усіх витрат, так чи інакше пов'язаних з випуском певної продукції. Це і витрати на придбання необхідної сировини, всіляких матеріалів, можливих комплектуючих, і паливні витрати, і знос інструменту та іншого обладнання, яке використовувалося в процесі виробництва, і відрахування в різні фонди - заробітної плати, пенсійні збори. Сюди ж включаються і податкові відрахування, і можливі витрати на удосконалення наявних технологічних процесів, і витрати, пов'язані з упаковкою, транспортуванням і реалізацією виробленої продукції. Витрати на рекламу також закладаються у вартість випущеної продукції.
2
Якщо ж потрібно визначити собівартість однієї одиниці будь -або продукції, для початку необхідно визначити суму всіх витрат, здійснених при виробництві продукції, тобто порахувати загальну собівартість всієї продукції. У бухгалтерському звіті будь-якого підприємства всі ці витрати поділяють на кілька видів залежно від виду витрат. Це фонд заробітної плати співробітникам підприємства, витрати на сировину і матеріали, оплата палива та іншої енергії, що вимагається для виробничих потреб, витрати на розробку і різні дослідження нових технологій та інше.
3
Такий підрахунок (або калькуляція) дозволяє визначити, які витрати носять суто виробничий характер, а які пов'язані з адміністративними і управлінськими процесами. Це необхідно для того, щоб проаналізувати, скільки коштує випустити одну одиницю продукції і скільки необхідно витратити на її реалізацію.