Як компілювати ядро.

Одним з переваг операційних систем сімейства Linux є їх надзвичайна гнучкість, що виражається в можливостях тонкої настройки практично всіх компонентів. Наприклад, можна компілювати ядро з параметрами конфігурації, підібраними спеціально для використовуваного в даний момент обладнання. Встановивши таке ядро, можна істотно підвищити загальну швидкодію системи.
Вам знадобиться
  • - доступ до сховища з пакетами вихідних кодів або доступ в інтернет;
  • - пароль користувача root на локальній машині.
Інструкція
1
Отримайте вихідні коди ядра. У разі якщо мається доступ до сховища з вихідними кодами, і він включає пакет з ядром потрібної версії, встановіть цей пакет за допомогою утиліти apt-get або synaptic.Еслі доступу до репозиторіїв немає або необхідно зібрати ядро певної версії, отримаєте вихідні коди з сервера kernel .org. Відкрийте в браузері сторінку http://www.kernel.org/pub/linux/kernel. Перейдіть в підкаталог, відповідний необхідної лінійці версій ядра. Виберіть потрібний архів і завантажте його на жорсткий диск. Використовуйте функцію збереження об'єктів браузера або бажаний менеджер завантажень. Також можна скачати архів з вихідними кодами ядра потрібної версії по протоколу FTP з сервера ftp.kernel.org.Загрузіте пакети виправлень (патчі) до ядра, якщо це необхідно. Підберіть потрібні патчі на kernel.org і також збережіть їх на жорсткий диск.
2
Підготуйте систему для компіляції ядра. Встановіть компілятор gcc, develop-пакети бібліотек glibc і ncurses, пакет fakeroot (якщо не планується збирати ядро з правами суперкористувача). Встановіть бібліотеки TCL/TK, якщо хочете здійснювати конфігурування ядра за допомогою графічного інтерфейсу під керуванням X-сервера.
3
Підготуйте дерево вихідних кодів ядра. Розпакуйте архів з вихідними кодами в директорію/usr/src/linux. Або зробіть розпакування в довільний каталог і створіть на нього символічне посилання linux з директорії/usr/src. Використовуйте програми-пакувальники, відповідні типу завантаженого архіву (tar або bzip) .Наложіте виправлення на вихідні коди ядра, якщо це необхідно. Розпакуйте архіви з патчами в директорію/usr/src. Використовуйте команду patch для внесення змін.
4
Проведіть конфігурування ядра. Якщо версія конфігурації повинна бути заснована на вже наявної в системі, скопіюйте файл з ім'ям виду config- <номер-поточної-версії-ядра> з каталогу/boot в каталог/usr/src/linux і перейменуйте його в .config.Перейдіте в каталог/usr/src/linux. Виконайте команду make з параметром config, menuconfig, oldconfig або xconfig. Параметр config дозволить конфігурувати ядро в покроковому режимі. Якщо вказати oldconfig, то будуть максимально використовуватися значення старої конфігурації. Команда make menuconfig дозволить здійснити конфігурування за допомогою зручного текстового меню, а make xconfig запустить графічний конфігуратор. Задайте всі необхідні параметри конфігурації ядра.
5
Скомпілюйте ядро. Послідовно виконайте команди make dep і make clean для формування файлів залежностей і очищення дерева вихідних кодів. Виконайте команду make bzImage для компіляції і створення файлу образу ядра. Скомпілюйте модулі ядра, ввівши в консолі команду make modules.
Корисна порада
Для інсталяції модулів використовуйте команду make modules_install.