Як підключити звукову карту. підключення звукової карти.

Щоб навчити комп'ютер «говорити і« співати, потрібно підключити звукову карту . Залежно від комплектації, звукова карта може бути вбудована в материнську плату і спеціально відключена, або вона може бути відсутня як така. У кожному з цих випадків підключити звукову карту доведеться по-різному.
Інструкція
1
Щоб підключити звукову карту, вбудовану в материнську плату, включаємо комп'ютер і на самому початку завантаження входимо в BIOS, натиснувши клавішу "Del". Переміщаючись по BIOS за допомогою стрілок клавіатури, шукаємо меню, що відповідає за налаштування інтегрованих компонентів. Найчастіше воно розташовується на вкладці "Advanced" і називається "Integrated Peripherals". Втім, конкретні назви вкладок і меню можуть бути іншими, в цьому випадку шукаємо формулювання, близькі за змістом.
2
Потрапивши в потрібне меню, ми побачимо перелік всіх пристроїв, встановлених на системній платі. Це різні порти (Serial і USB), контролери флоппі-дисководів і інші компоненти. Серед них нас цікавить пункт "Onboard Audio Controller", який і відповідає за підключення звукової карти. Перемістившись в налаштування даного параметра, міняємо його значення з "Disabled" (відключено) на "Enabled" (включено).
3
У разі якщо у вашому комп'ютері відсутня вбудована звукова карта, знадобиться її встановити безпосередньо в системний блок. Для цього повністю відключаємо харчування і, відкрутивши гвинти, знімаємо бічну кришку корпусу.
4
Вибравши вільний слот на материнській платі для звукової карти, знімаємо відповідну зовнішню заглушку з задньої сторони корпуса.
5
Акуратно тримаючи звукову карту з двох сторін, з легким тиском вставляємо її в обраний слот. Перевіряємо її фіксацію і правильність установки.
6
Закриваємо кришку корпусу і підключаємо до звукової карти відповідні штекери, що йдуть від колонок і мікрофону.
7
Після запуску операційної системи встановлюємо необхідні драйвера для впізнання звукової карти і її правильної роботи.
Звукова карта - це та частина вашого персонального комп'ютера, без якої не вийде послухати музику, подивитися фільм та й багато іншого, що вимагає звукового супроводу. Ця деталь може бути вбудованою, тобто йде в комплекті з материнською платою (інтегрована в неї) або ж окремим елементом, який вимагає підключення.
Інструкція
1
Активуйте вбудовану звукову карту . Ця операція потрібна в тому випадку, коли даний елемент інтегрований в материнську плату. Щоб активувати його, зайдіть в Bios. Для цього включіть комп'ютер і затисніть клавішу delete. Перед вами з'явиться синій екран зі списком, сформованим у два стовпці. Виберіть пункт, який відповідає за налаштування інтегрованих елементів. Як правило, він називається Integrated Peripherals. Знайдіть його у вкладці Advanxed. Виконавши цю дію, ви потрапите в меню, де вказано перелік всіх пристроїв, які встановлені в материнській платі. Серед усього цього списку знайдіть пункт Onboard Audio Controller, що відповідає за підключення звукової карти. Якщо в параметрах даний пристрій відключено (Disabled), змініть поточний стан на «Включено» (Enabled).
2
Огляньте ваш системний блок, попередньо відкрутивши фіксують гвинти і знявши кришку. Якщо інтегрований пристрій відсутній, необхідно придбати окрему плату і встановити її у відповідне гніздо на материнській платі.
3
Придбайте звукову карту . Це можна зробити в будь-якому комп'ютерному магазині. Зніміть металеву заглушку на задній панелі системного блоку, щоб безперешкодно вставити звукову карту в потрібне гніздо. При установці не застосовуйте занадто великі фізичні зусилля, щоб не пошкодити плату. Завершивши підключення, закрийте системний блок, підключіть до звукової карти спікери і приступите до налаштування. Для цього запустіть систему і встановіть відповідне програмне забезпечення для даного елемента, яке має неодмінно йти в комплекті. Якщо це Програмне по якимось причинам не підходить або конфліктує з вашою операційною системою, скачайте необхідні драйвера в інтернеті на сайті виробника звукової карти.
Корисна порада
При установці звукової карти проявляйте максимум акуратності і мінімум фізичної сили, щоб не пошкодити пристрій.