Як визначити склад води з колодязя.

Цікавий той факт, що вода є найзагадковішою речовиною на планеті. Так-так, це саме так! Відкрита колись формула води (H2O) - це лише «скелет» цієї речовини. Насправді у воді (водопровідної, зі свердловини або колодязя) величезна безліч всяких домішок.
Вам знадобиться
  • - скляна або пластикова півторалітрова пляшка;
  • - аркуш паперу;
  • - ручка;
  • - холодильник.
Інструкція
1
Правильно наберіть пробу. Набираючи пробу, постарайтеся спустити відро, за допомогою якого з колодязя дістаєте воду, трохи нижче звичайного. Справа в тому, що на поверхні колодязна вода може бути застояної, а у самого дна - з домішкою мулу, тому найкраще знайти «золоту серединку», де вода була б максимально чистою.
2
Пляшку, в яку буде набиратися вода для проведення аналізу, добре вимийте зсередини. Ніколи для цих цілей не використовуйте пляшки, в які колись були розлиті солодкі напої.
3
Щоб домогтися більш точних результатів, воду в пляшку заливайте тоненькою цівкою: вона повинна текти по стінці пляшки. Завдяки такому способу набору колодязна вода не насититься киснем з повітря, а значить, ніякі додаткові хімічні реакції протікати в ній не будуть. Воду залийте в пляшку під горлечко і щільно закрутіть пробку. Пам'ятайте: у пляшці з водою не повинно бути повітряної пробки, інакше результати аналізів будуть спотворені.
4
Якщо після взяття проби відправити її відразу ж на аналізи неможливо, помістіть пляшку з водою в холодильник.
5
Обов'язково робіть на пляшку з водою супровідною запискою, в якій повинна бути вказана наступна інформація: місце відбору води (точна адреса), вид води (тобто колодязна), а також точна дата відбору.
6
Віддайте пляшку з водою разом із супровідною запискою в СЕС, фірму, яка займається продажем фільтрів для води, регіональне відділення Водоканалу або лабораторію. У кожному з цих закладів є спеціальне обладнання та реактиви для дослідження якості води.
Зверніть увагу
Пам'ятайте: пробу можна зберігати в холодильнику не більше 48 годин.
Корисна порада
У ході аналізу колодязної води визначають її органолептичні, радіологічні, паразітологічексіе, фізико-хімічні та бактеріологічні показники, а також рівень вмісту неорганічних домішок.