Як побудувати варіаційний ряд.

Варіаційний ряд представлений певною послідовністю варіантів (x (1), ..., x (n)), які розташовані в порядку спадання або неубиванія. Перший елемент варіаційного ряду x (1) називають мінімальним: його позначають xmin. Останній елемент цього ряду називається максимальним і позначається xmax. На підставі даних варіаційного ряду будується графік.
Вам знадобиться
  • - лінійка;
  • - вихідна інформація;
  • - зошит;
  • - простий олівець;
  • - ручка.
Інструкція
1
Зверніть увагу на те, що існує кілька різновидів варіаційного ряду: дискретний та інтервальний. Кожен з них має свої особливості побудови. Дискретної варіацією ознаки вважається та варіація, окремі значення якої відрізняються на певну величину. Безперервної варіація вважається в тому випадку, якщо її окремі значення різняться між собою на будь-яку величину. В інтервальному варіаційному ряду ознаки відносяться не до окремого значенням, а до цілого інтервалу.
2
Перш ніж приступати до побудови інтервального варіаційного ряду правильно підберіть принцип, на якому засновано ранжування окремих елементів інтервального ряду. Вибір того чи іншої ознаки цілком залежить від однорідності аналізованих показників. Приміром, якщо надана сукупність показників однорідна, то для побудови такого варіаційного ряду використовуйте принцип рівних інтервалів.
3
Однак перш ніж визначити, однорідні показники чи ні, зробіть змістовний аналіз. Однорідність визначається шляхом побудови лінійного графіка і подальшого його аналізу з метою виявлення аномальних (нетипових для даного варіаційного ряду) спостережень. Крім того, принцип рівних інтервалів використовується при побудові варіаційного ряду зі значними стрибками, причина виникнення яких невідома.
4
Правильно визначте величину інтервалу, необхідну для побудови інтервального варіаційного ряду: вона повинна бути такою, щоб, по-перше, аналізований варіаційний ряд не здавався занадто громіздким, і, по-друге, чітко простежувалися досліджувані особливості. Якщо інтервали рівні, то величина інтервалу розраховується за формулою: h = R/k, в якій R - це розмах варіації, а k вказує на число інтервалів. При цьому R визначається як різниця між xmax і xmin.
5
Якщо виконується побудова дискретного варіаційного ряду, то його варіантам можете приписувати НЕ частоти виникнення якогось явища, а частки кожного варіанту в загальній аналізованої сукупності показників. Ці частки, обчислювані як ставлення певних частот до загального показника, називають частості і позначають qi. У свою чергу, частости можуть бути виражені як у відсотках, так і відносних числах.
Зверніть увагу
Від правильності виявлення залежності між частотами і варіантами варіаційного ряду залежить, наскільки вірно буде побудований графік.
Корисна порада
Іноді використовується метод, званий «розщеплення інтервалів»: він необхідний для зіставлення двох варіаційних рядів, в основі яких знаходиться однаковий ознака, але мають різні інтервали.